Україна володіє найбільш родючими землями у світі, в Україні живе найбільш працьовитий народ. І дивно: чому вони, наші працьовиті люди, вирощують моркву, цибулю, картоплю, столові буряки в Польщі, Чехії, Угорщині, відтак завозять уже готову продукцію в Україну і реалізують на ринках від Ужгорода до Донецька? Чому ми змушені завозити більше половини потрібної кількості м'яса з-за кордону? Як могло статися, що спритні перекупники скуповують у сільськогосподарських товаровиробників худобу по 8-9 грн. за кілограм живої ваги, а продають на ринку готове м'ясо по 30 грн.? Нарешті, чому сто років тому в пошуках вільних земель українці змушені були виїжджати аж до Канади, а сьогодні ми бездумно заліснюємо тисячі гектарів родючих земель, і не де-небудь, а в західному, густозаселеному регіоні України?
На наше переконання, головною причиною наших бід є те, що дуже повільно впроваджуються ті фінансові структури, без яких неможливо розвивати сільськогосподарське виробництво, в тому числі переробну промисловість.
Нині на селі господарюють здебільшого дрібні товаровиробники. Щоб виорати гектар поля, їм доводиться витрачати 300-600 грн. У той же час на великих площах ця робота обходиться в суму від 60 до 100 грн. за гектар. Насіння, мінеральні добрива, гербіциди сільські господарі змушені купувати на ринках, де воно вдвічі дорожче і невідомої якості. З сучасними технологіями вони знайомі дуже поверхово, тому працюють на полях так само, як 100-200 років тому. Та навіть виростивши продукцію, вони знову потрапляють у руки того самого перекупника, який платить їм утроє, вп'ятеро дешевше того, що коштує ця продукція на ринку.
Тож чи може існувати сільськогосподарське виробництво, коли селянам доводиться переплачувати за насіння та найнеобхідніші засоби виробництва, збувати свою продукцію за безцінь, не скориставшись при цьому сучасними технологіями?
Розв'язати ці проблеми села можна, коли тут діятимуть три структури - виробничий кооператив, дорадча служба і кредитна спілка. Зупинимось на ролі цих структур докладніше.
Кооператив - це організація товаровиробників, центральний орган якої діє в обласному центрі. Кооператив має філіали в кожному селі, їх членами є дрібні фермери і товаровиробники. Вони вирішують такі основні завдання:
- За рахунок оптових закупок знижують від 50 до 100% ціни на насіння, мінеральні добрива , засоби захисту рослин;
- Укладають договори на реалізацію великих партій продукції с\г виробників у різних регіонах України та за її межами;
- Створити в селах пункти заготівлі і зберігання овочевої продукції, картоплі, м ' яса тощо.
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Донбас-Карпати"
Організаційна схема кооперативу
При діяльності кооперативу в селі виникає потреба масово навчити населення сучасним технологіям, без цього неможливо одержати високоякісну і дешеву продукцію, щоб вона з місць зберігання відразу потрапляла в супермаркети та на ринки, обминаючи при цьому всяких посередників.
З цією метою в Україні створено і діють дорадчі служби. Центральна дорадча служба в м. Києві концентрує всю інформацію про сучасні методи ведення с/г виробництва і з допомогою ліній зв'язку надсилає її в обласні центри.
Збагативши цю інформацію місцевими напрацюваннями, обласні дорадчі служби надсилають її районним організаціям, які, в свою чергу, на договірних засадах постачають матеріали дорадникам кожного села.
Івано-Франківська обласна дорадча служба, приміром, уклала договори про спільну діяльність з Прикарпатським університетом ім. В. Стефаника, Галицькою Академією і з Івано-Франківським інститутом агропромислового виробництва УААН. Це дає можливість викладачам і студентам конкретно працювати на проблемних напрямах виробництва, безпосередньо з фермерськими господарствами.
Україна володіє значним науковим потенціалом. Але сталося так, що стався величезний розрив між наукою і виробництвом. Не секрет: сьогоднішній дохід викладача складається із зарплати, з такого ганебного приємного явища, як хабар за здачу студентами екзаменів і заліків, і в незначних обсягах - з роботи в науковій галузі, від зв'язку науки і виробництва. У США, Західній Європі вся наука сконцентрована в університетах, а наша Академія наук діє як окрема структура.
Третьою фінансовою структурою на селі є кредитна спілка, мережа якої починається з обласного центру і закінчується в кожному селі. При цьому переважна більшість спілок створена при церквах, які стали добрими популяризаторами наших програм. Церква завжди була центром духовності і просвітництва, і сьогодні їй не байдуже до всього того, що відбувається на селі. Кредитні спілки і кооперативи частину своїх коштів спрямовують на підтримку церкви.
Схема скоординованої діяльності обслуговуючого кооперативу, кредитної спілки і дорадчої служби
Подивимось, як виглядатиме діяльність цих структур на прикладі одного села.
Після відкриття сільського філіалу кооперативу і кредитної спілки, формування статутних фондів при сприянні церкви, сільської ради, вчителів, депутатів наступні кроки будуть такими:
- Кооператив бере позику в кредитній спілці, скажімо, 2 тис. грн.
- На ці кошти в лютому-березні закуповує насіння з розрахунку на кілька сотень сіл; у такому разі воно буде на 30-50% дешевше і з гарантованою якістю;
- Це насіння кооператив реалізує серед населення. Виручені кошти дадуть можливість розпочати фінансову діяльність структури;
- Таким же чином у квітні закуповуються і реалізуються мінеральні добрива, в травні - добрива і гербіциди, в червні - препарати захисту рослин.
У процесі виробництва сільський дорадник радить господареві, як найбільш ефективно дотримуватися технології вирощування тієї чи іншої культури.
Наприкінці червня кошти кооперативу повертаються в кредитну спілку для видачі позик сільському населенню.
У серпні-вересні кожен товаровиробник збирає свою продукцію і разом з дорадником закладає на зиму, вчиться фасувати її для здачі в кооператив з метою подальшої реалізації. Реалізація продукції здійснюється планово, згідно з договорами, укладеними обласною структурою.
М'ясо, картопля, овочі, які надходять від товаровиробників, потрапляють безпосередньо в торгові точки, обминаючи багатьох посередників. Завдання новостворених структур - як найдешевше закупити насіння, мін. добрива та інше і найдорожче реалізувати вироблену продукцію. Від цього виграє товаровиробник і покупець, тобто споживач.
Ми звертаємося до голів сільських рад, директорів шкіл, інтелігенції села допомогти у створенні сільських філіалів кредитних спілок, сільських кооперативів. Сьогодні у нашій області створений Обласний сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Донбас-Карпати», кредитна спілка «Галицький господар».
Сільськогосподарське виробництво - правильний вибір успішного бізнесу